Філософія

Докорінна зміна основних сфер життя суспільства висуває нові вимоги щодо ефективної підготовки сучасних спеціалістів у різних галузях господарства. Зростає потреба у фундаментальній філософсько-світоглядній та гуманітарній підготовці фахівців, у формуванні в них творчого, нестандартного мислення. Засвоєння цінностей минулої та сучасної філософської думки сприяє формуванню наукового світогляду, гуманітарного потенціалу особистості, її духовності, загальної культури, а також розвиває універсальні творчі здібності, продуктивне мислення, вміння проникати в сутність явищ і процесів реального світу, свідомо використовувати наукову методологію у пізнавальній, практичній, виробничій та організаційно-виховній діяльності.

Курс філософії враховує певні філософсько-методологічні та теоретичні доробки, існуючі в сучасній світовій та вітчизняній філософській науці. У центрі курсу знаходяться проблеми світогляду, людини, пізнання і практики, сучасні світоглядно – методологічні парадигми науки, культури, цивілізації. Філософія предстає як відповідний тип, як теоретична основа сучасного світогляду і мислення. У своїй соціальній спрямованості філософія виглядає як обґрунтування гуманізму в єдності загальноцивілізаційного і національного аспектів людської духовності.

Філософія тісно пов'язана зі всіма фундаментальними дисциплінами як гуманітарного, так і природничого спрямування. Особливо споріднена з культурологією, соціологією, історією, етикою, релігієзнавством. Відносно всіх галузей наукового знання філософія відіграє інтеграційну роль, об'єднуючи в світоглядному фокусі найбільш загальні тенденції та закономірності.

Мета вивчення дисципліни: надання майбутнім висококваліфікованим спеціалістам цілісної системи світоглядних і методологічних знань , забезпечить поєднання професійної і фундаментальної підготовки з сучасним незаідеологізованим світоглядом, глибоким науковим мисленням і високою методологічною культурою, сприятиме розкриттю творчого потенціалу і успішній практичній діяльності за фахом.

Завдання дисципліни: опанувати основний зміст філософії, її головні проблеми і функції, оволодіти загальною історією філософської думки, розвитком цієї науки в зарубіжних країнах, а також вітчизняною філософією, засвоїти закони розвитку і функціонування природничих і соціальних систем, уміти користуватися філософськими категоріями, методами і формами наукового пізнання.

Після вивчення дисципліни студент повинен :

Знати

історичні типи філософії, основні парадигми філософствування;
основні галузі філософського знання;
основні форми буття і сутність діалектики;
походження свідомості, форми і структури свідомості;
шляхи пізнання світу, функціонування знання в сучасному інформаційному суспільстві, особливості взаємозв'язку науки і техніки з сучасними соціальними і етичними проблемами;
форми суспільної свідомості, їх взаємозв'язок;
умови формування особистості, її свободи, відповідальності за збереження життя, природи, культури.

Вміти

обґрунтовувати свою світоглядну та громадську позицію;
застосовувати отримані знання при вирішенні професійних задач, при розробці соціальних і екологічних проектів, організації міжлюдських відносин;
науково аналізувати соціально – значущі проблеми і процеси, факт і явища суспільного життя;
розуміти і об'єктивно оцінювати досягнення культури і цивілізації;
володіти методологією і методами пізнання, творчої діяльності;
вести діалог як засіб вирішення соціальних і етичних проблем шляхом досягнення консенсусу.

Мати уявлення

про основні напрями, концепції і школи у світовій філософії від джерел до наших днів;
про взаємовідношення філософської, наукової та релігійної картин світобудови;
про філософські концепції формування істини, відношення істини й омани, істини і віри;
про місце і специфіку гуманітарного знання в системі наукового знання.

ПРОГРАМА КУРСУ «ФІЛОСОФІЯ»

1.Філософія, основні етапи її розвитку, напрямки, школи.

Філософія як форма духовного освоєння світу. Історичні типи світогляду.
Філософія і наука: єдність і відмінність.
Зародження філософії в країнах Стародавнього Сходу.
Характеристика основних філософських шкіл Стародавньої Індії і Китаю.
Антична філософія.
Класичний період античної філософії.
Філософія еллінізму.
Філософія Середньовіччя та Відродження
Загальна характеристика середньовічної схоластики. Принцип геоцентризму
Європейська філософія Нового часу.
Емпіризм, сенсуалізм і раціоналізм Нового часу.
Філософія Просвітництва.
Німецька класична філософія
Суб'єктивний і об'єктивний ідеалізм в працях німецьких класиків.
Філософія марксизму.
Сучасна західна філософія ХІХ –ХХ століття.
Основні течії сучасної західної філософії.
Українська філософська думка.
Ментальні риси української філософської думки.
Українська і російська філософська думка “срібного віку”.

2. Модуль

2.1. Філософська онтологія : проблема буття.

2.2. Матерія. Форми її існування.

2.3. Сучасна наукова картина світу. Єдність матерії, руху, простору і часу.

2.4. Духовний вимір людського буття. Проблема свідомості.

2.5. Проблема виникнення та природи свідомості.

2.6. Духовність і духовні здібності людини.

2.7. Концепція розвитку та її альтернативи.

2.8. Діалектика, метафізика, релятивізм.

2.9. Детермінізм та індетермінізм.

2.10. Діалектика як система законів розвитку.

2.11. Діалектика як система законів і категорій.

2.12. Об'єктивна і суб'єктивна діалектика.

2.13. Філософія як гносеологія.

2.14. Суб'єкт і об'єкт пізнання, їх взаємодія.

2.15. Чуттєве і раціональне в пізнавальному процесі.

2.16. Наукове пізнання, його принципи і методи.

2.17. Істина як процес і результат пізнання.

2.18. Наука як феномен культури, її функції.

3. Модуль .

3.1. Суспільство і природа.

3.2. Історичний характер відносин суспільства і природи.

3.3. Вчення про ноосферу.

3.4. Суспільство як предмет філософського аналізу.

3.5. Сфери суспільного життя.

3.6. Об'єктивне і суб'єктивне в соціальному процесі.

3.7. Проблема людини в філософії.

3.8. Сучасна філософська антропологія.

3.9. Індивід, особа, індивідуальність.

3.10. Формаційний і цивілізаційний підходи у розумінні суспільства. Цивілізація і культура.

3.11. Матеріальне виробництво в системі суспільного життя.

3.12. Діяльність як спосіб буття людини в світі.

3.13. Джерела, мета і рушійні сили суспільного розвитку.

3.14. Поняття і критерії історичного прогресу.

3.15. Глобальні проблеми сучасності.

3.16. Глобальність як новий феномен сучасності.

3.17. Футурологічні проблеми сучасності.